Навіщо в РФ знову згадують про Курильські острови

Навіщо в РФ знову згадують про Курильські острови Об этом сообщает kobita.in.ua со ссылкой на СМИ.



Нещодавно колишній ватажок російських окупантів і колаборантів ОРДО Ігор Гіркін (“Стрєлков”) виступив проти можливої передачі Японії островів Південних Курил і заявив про намір влаштувати в Москві масові протести 19 і 20 січня.



Не думаю, що слова Гіркіна в цьому контексті мають якесь самостійне значення, бо сама його фігура як фактор політики – нікчемна, й коментувати його заяви немає жодного сенсу.



Насправді проблема в контексті російсько-японських відносин набагато ширша. Японія ще з часів Другої світової війни намагається повернути під свою юрисдикцію чотири острови Курильської гряди – Ітуруп, Кунашир, Шикотан і Хабомаї , які тоді відійшли СРСР. І через це між Японією та Росією досі немає мирного договору – аж від закінчення Другої світової.



У листопаді минулого року з’являлася інформація, що прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе начебто намагається пришвидшити переговори з Росією щодо двох островів Курильського архіпелагу – Хабомаї та Шикотан. Тоді ж він начебто пообіцяв президентові Росії Володимирові Путіну, що в разі передачі цих островів Японії на них не розміщуватимуть військових баз США.



Зокрема, більше уваги, ніж черговий закид Гіркіна, заслуговує той факт, що Міністерство закордонних справ Росії буквально днями викликало “на килим” посла Японії Тоехісу Кодзукі та звинуватило його в тому, що він, умовно кажучи, у своїх заявах перекручує досягнуті на найвищому рівні домовленості між країнами щодо саме Курильських островів.



Одначе надії на якесь потепління у стосунках двох країн, як і на вирішення територіальної проблеми Росії, як на мене, видаютьться досить скептичними. Адже Японія на сьогодні, принаймні в питаннях безпеки, майже повністю покладається саме на США – між Токіо та Вашингтоном діє міцний військовий союз. І через це багато людей в істеблішменті Японії так само скептично сприймають будь-які можливі домовленості між Росією та Японією.



Крім того, останніми роками увага Росії до Арктики та Далекого Сходу в цілому тільки посилюється, через що там відновлюються забуті ще за радянських часів військові бази, на які Росія витрачає колосальні кошти.



Та загалом, зважаючи на результати російської зовнішньої політики торік, можна сказати, що Москва втратила ініціативу. Насамперед цьому сприяв скандал із отруєнням екс-полковника ГРУ Сергія Скрипаля “Новачком” у британському Солсбері, який, після встановлення причетності до цього Росії, фактично заблокував будь-які зусилля Кремля із налагодження діалогу із Заходом.



Політика Росії передовсім і полягає в тому, аби хаотизувати зовнішню політику США на Далекому Сході. І Росія робить спроби для цього саме зараз, коли США це необхідно, тому що останнім часом доволі активно обговорюється друга можлива зустріч президента США Дональда Трампа та лідера Північної Кореї Кім Чен Ина, яка не влаштовує Путіна.



І на тлі того, що ейфорія від анексії українського Криму в Росії вже давно зникла, Путін, як головний керівник напрямків зовнішньої політики країни-агресора, вочевидь поставив своїм підлеглим завдання шукати нові можливості для зовнішньополітичної активізації, зокрема і спрямованої на послаблення Сполучених Штатів і зміну позицій на Далекому Сході.






Джерело статті: “https://newsonline24.com.ua/navishho-v-rf-znovu-zgaduyut-pro-kurilski-ostrovi/”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя